1. Словник української мови в 11 томах

потомлений

ПОТО́МЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до потоми́ти.

Потомленії горем і жалем люди поснули (Фр., VIII, 1952, 125);

Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити й перекусити (Гжицький, Опришки, 1962, 137).

2. у знач. прикм. Який стомився, знесилів від ходіння, важкої роботи, тяжких переживань і т. ін.

Добре заснули [діти], бо були потомлені (Укр.. казки.., 1957, 139);

І смеркає, і світає, День божий минає, І знову люд потомлений, І все спочиває (Шевч., І, 1963, 329);

Вже сонечко нижче і вечір вже ближче — Не роблять потомлені руки (Гр., І, 1963, 12);

В потомлених коней темна від поту шерсть накипає крихітним бісером (Стельмах, І, 1962, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потомлений — пото́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потомлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потомити. 2》 у знач. прикм. Який стомився, знесилів від ходіння, тяжкої роботи, переживань і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потомлений — ПОТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до потоми́ти. Потомленії горем і жалем люди поснули (І. Франко); Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити й перекусити (В. Гжицький). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. потомлений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Словник синонімів української мови