потомлений

СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Стомлені женці кладуть на лаву й під лаву серпи, торби (С. Васильченко); Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л. Костенко); Гордій вернувся натомлений додому (Б. Грінченко); Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай (пісня); Іде чумак заморений, Курою покритий (Я. Щоголів); Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити (В. Гжицький); Все спить, поморене денною працею (Панас Мирний); Любо впасти на зелену тінь натрудженим і наболілим тілом (М. Рильський); Притомлені косарі потяглися до кущів верболозу (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потомлений — пото́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потомлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потомити. 2》 у знач. прикм. Який стомився, знесилів від ходіння, тяжкої роботи, переживань і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потомлений — ПОТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до потоми́ти. Потомленії горем і жалем люди поснули (І. Франко); Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити й перекусити (В. Гжицький). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. потомлений — ПОТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до потоми́ти. Потомленії горем і жалем люди поснули (Фр., VIII, 1952, 125); Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити й перекусити (Гжицький, Опришки, 1962, 137). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах