потопельниця

ПОТОПЕ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до потопе́льник.

Ночами потопельниці й лісниці Схилялися до дикої води (Перв., II, 1958, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потопельниця — потопе́льниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. потопельниця — -і. Жін. до потопельник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потопельниця — ПОТОПЕ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до потопе́льник. Ночами потопельниці й лісниці Схилялися до дикої води (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах