1. Словник української мови в 11 томах

потороча

ПОТОРО́ЧА, і, ж., розм.

1. Те саме, що при́вид 1, 2.

Ніч. З неба дивиться місяць. Берестки, тополі стоять, застигли в сріблі… Поторочі ось і ось бовваніють: острішки, клуні, хліви… (Тесл., З книги життя, 1949, 175);

*У порівн. Брожу, тиняюсь, мов потороча, Тужу день божий — ввечері, вранці… (Граб., І, 1959, 341).

2. також лайл. Те саме, що опу́дало.

— Пфу! — плюнув пан з такою огидою, немов то перед ним стояла не Пріська, не вродлива молодиця, а якась потороча… (Л. Янов., І, 1959, 211);

Здивовані прохожі.., мабуть, мають мене за божевільного. Йде вулицею якась потороча, розмахує кулаками і щось варнякає (Кол., На фронті.., 1959, 133);

[Дід:] Новому цареві присягать будемо! Он що! [Баба:] Та йди вже, йди, потороча! (Мам., Тв., 1962, 286);

*У порівн. — От тепер ти мій, — пильно оглядала вона Сергія, — а то стоїть, як потороча на городі (Епік, Тв., 1958, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потороча — поторо́ча іменник жіночого роду, істота привид розм. Орфографічний словник української мови
  2. потороча — див. гидкий; опудало Словник синонімів Вусика
  3. потороча — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що привид 1), 2). 2》 також лайл. Те саме, що опудало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потороча — ПОТОРО́ЧА, і, ж., заст. 1. Те саме, що при́вид 1, 2. Ніч. З неба дивиться місяць. Берестки, тополі стоять, застигли в сріблі... Поторочі ось і ось бовваніють: острішки, клуні, хліви... (А. Тесленко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. потороча — І, ж. Погана, негарна дівчина. Така потороча, а строїть із себе принцесу на горошині! Словник сучасного українського сленгу
  6. потороча — Харя, чудище, виродок, потвора, примара, страховище Словник застарілих та маловживаних слів
  7. потороча — ПОТВО́РА (бридка, негарна зовні людина, що має фізичні вади, непропорційну будову тіла, обличчя тощо; уживається також як лайка), ПОЧВА́РА, ВИ́РОДОК, МАШКАРА́ розм., ШЕРЕ́ПА розм., ПОТОРО́ЧА розм., ОПУ́ДАЛО зневажл., МА́ВПА зневажл., МАЦАПУ́РА зневажл. Словник синонімів української мови
  8. потороча — Поторо́ча, -чі, -чі, -чею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. потороча — Поторо́ча, -чі ж. Привидѣніе, призракъ; пугало. МУЕ. III. 166. Снилась мені, моя мати, потороча уночі: в поторочі чорні очі і жупан на плечі. (О. 1861. II. Объясн. слов., 2). Словник української мови Грінченка