потіснитися
ПОТІСНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док.
1. Посунутися, відсунутися, звільняючи місце для кого-, чого-небудь.
Одного із першої фіри пересадили на другу, одного з другої дали до нас — ми мусили потіснитися (Фр., IV, 1950, 259);
Нетяги впізнали отамана, потіснилися і звільнили йому місце на покуті (Тулуб, Людолови, І, 1957, 431);
// Віддавати кому-небудь частину свого житла, приміщення (перев. тимчасово).
[Матушка гуменя:] Може, у кого хата зайва є, — оддаймо під недужих. Я перша оцю свою світлицю під їх уступаю. Потіснімось, сестри (Мирний, V, 1955, 75);
Як там не було, опинилися ми аж за Волгою. Російські колгоспники зустріли нас привітно, по-братньому. Потіснилися з своєю худобою, дали місце для нашої ферми (Гончар, І, 1954, 475).
2. Тіснитися якийсь час.
Значення в інших словниках
- потіснитися — потісни́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потіснитися — [пот'існитиес'а] -с(‘)н'ус'а, -нис':а, -ниц':а, -ниемос'а, -ниетес'а, -с(‘)н'ац':а; нак. -нис'а, -с(‘)н'іц':а Орфоепічний словник української мови
- потіснитися — -нюся, -нишся, док. 1》 Посунутися, відсунутися, звільняючи місце для кого-, чого-небудь. || Віддавати кому-небудь частину свого житла, приміщення (перев. тимчасово). 2》 Тіснитися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потіснитися — ПОТІСНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. 1. Посунутися, відсунутися, звільняючи місце для кого-, чого-небудь. Одного із першої фіри пересадили на другу, одного з другої дали до нас – ми мусили потіснитися (І. Словник української мови у 20 томах