потіти
ПОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. Виділяти піт; покриватися потом.
Міхи престрашні надимають, Огонь великий розпаляють, Пішов тріск, стук од молотів. Вулкан потіє і трудиться (Котл., І, 1952, 209);
Людина, яка довго перебуває в умовах високої температури, потіє, втрачаючи при цьому не тільки воду, а й білки, вітаміни, мінеральні солі та інші необхідні для організму речовини (Веч. Київ, 7.VIII 1957, 2);
// перен., розм. Працювати, робити що-небудь, витрачаючи багато сил.
Робітники потіли, а пани з того жиріли (Укр.. присл.., 1955, 343);
В будні вона [молодь] тут не дуже потіла над роботою (Фр., VII, 1951, 22);
— Над задачкою потіємо? Не виходить? Що ви зараз проходите, дроби? (Мушк., Чорний хліб, 1960, 46).
2. Вкриватися вологою від пари, що осідає.
Окуляри потіють на холоді.
Значення в інших словниках
- потіти — (покриватися потом) пітніти, упрівати, мокріти. Словник синонімів Полюги
- потіти — поті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- потіти — Запотівати, запрівати, мокріти, пітніти, пріти, упрівати Фразеологічні синоніми: вкриватися потом; купатися в поту; обливатися потом Словник синонімів Вусика
- потіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Виділяти піт; покриватися потом. || перен., розм. Працювати, робити що-небудь, витрачаючи багато сил. 2》 Вкриватися вологою від пари, що осідає. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потіти — ПОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Виділяти піт; покриватися потом. Міхи престрашні надимають, Огонь великий розпаляють, Пішов тріск, стук од молотів. Вулкан потіє і трудиться (І. Словник української мови у 20 томах
- потіти — ПРАЦЮВА́ТИ (затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей), ПРАЦЮВА́ТИСЯ заст.; ТРУДИ́ТИСЯ, ШТУРМУВА́ТИ що, ТРУЖДА́ТИСЯ заст. (старанно, наполегливо); РОБИ́ТИ (перев. про фізичну працю); ПРІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови