похабник

ПОХА́БНИК, а, ч., розм., рідко. Той, хто вживає похабних виразів, поводиться непристойно, безсоромно.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похабник — поха́бник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. похабник — ПОХА́БНИК, а, ч., розм., рідко. Той, хто вживає похабних виразів, поводиться непристойно, безсоромно. Словник української мови у 20 томах