1. Словник української мови в 11 томах

похазяйнувати

ПОХАЗЯЙНУВА́ТИ і рідше ПОХАЗЯЇНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Док. до хазяйнува́ти, хазяїнува́ти.

В неї, окрім сього двору, не було ні садиби, ані кроку землі своєї: усе спродане.. Князь то так, панотець її вельможний, — похазяйнував (Вовчок, І, 1955, 259);

Побита рама висіла тілько на одному прибої.. — Та хто б се такий був тут? Похазяїнував добре (Мирний, IV, 1955, 190).

2. Хазяйнувати якийсь час.

— Я йду з села днів на чотири. Негайна справа є. Доведеться тобі похазяйнувати тут замість мене (Донч., II, 1956, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похазяйнувати — похазяйнува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похазяйнувати — і рідше похазяїнувати, -ую, -уєш, док. 1》 Док. до хазяйнувати, хазяїнувати. 2》 Хазяйнувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похазяйнувати — ПОХАЗЯЙНУВА́ТИ і рідше ПОХАЗЯЇНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Док. до хазяйнува́ти, хазяїнува́ти. В неї, окрім сього двору, не було ні садиби, ані кроку землі своєї: усе спродане .. Словник української мови у 20 томах
  4. похазяйнувати — Похазяйнува́ти, -ну́ю, -єш гл. Похозяйничать. Словник української мови Грінченка