1. Словник української мови в 11 томах

похитуваний

ПОХИ́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до похи́тувати.

Дерева в саду.. шуміли так сильно, похитувані вітром, що з спокійної хати було лячно визирнути (Коб., III, 1956, 188);

— Коли він повертатиметься додому, йому дорогою трапиться цікава, рухлива тінь од ліхтаря, похитуваного вітром (Ю. Янов., II, 1958, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похитуваний — похи́туваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. похитуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до похитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похитуваний — ПОХИ́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до похи́тувати. Дерева в саду .. шуміли так сильно, похитувані вітром, що з спокійної хати було лячно визирнути (О. Кобилянська); – Коли він повертатиметься додому, йому дорогою трапиться цікава, рухлива тінь од ліхтаря, похитуваного вітром (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах