1. Словник української мови в 11 томах

похитування

ПОХИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. похи́тувати і похи́туватися.

Я зрозуміла милосердні погляди, таємні зітхання та похитування головою моїх сусідок (Фр., III, 1950, 110);

Ми проїхали, не спиняючись, понад двісті кілометрів — і втома, ритмічне похитування на м’яких ресорах та й сама пізня пора хилили нас до сну (Смолич, День.., 1950, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похитування — похи́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. похитування — -я, с. Дія за знач. похитувати і похитуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похитування — ПОХИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. похи́тувати і похи́туватися. Я зрозуміла милосердні погляди, таємні зітхання та похитування головою моїх сусідок (І. Словник української мови у 20 томах