похмурніти
ПОХМУРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. і док. Ставати похмурим.
Хмари все прибувають. Вони вже закрили півнеба, гасне далекий Бескид і чорніє і похмурніє в тінях, немов удовець (Коцюб., II, 1955, 321);
Набігла туча — і все похмурніло, посіріли ліси (Хотк., II, 1966, 313);
Ліс шумів, Чорнів і похмурнів дедалі більше (Перв., І, 1958, 381);
Недавно в цій хаті лунав сміх, щебетали дівчата, а зараз… Похмурніли стіни, навколо залягла гнітюча тиша (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 9);
— Ваша дочка вже давно моя, що я хочу, те з нею і зроблю. — Відступись! — похмурніє ще більш Прокіп, і в голосі його чується неприхована готовність вчепитися Тимкові в горлянку (Тют., Вир, 1964, 20);
Корній не занехаяв господарства, понаймав наймитів, і хазяйство все кращало, та сам господар зовсім похмурнів, одлюдком зробився (Гр., І, 1963, 403);
Гуцалюк наїжачився і засовався на місці, очі йому ще більше похмурніли (Добр., Тече річка.., 1961, 141).
Значення в інших словниках
- похмурніти — похмурні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- похмурніти — -ію, -ієш, недок. і док. Ставати похмурим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похмурніти — ПОХМУРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. і док. Ставати похмурим. Хмари все прибувають. Вони вже закрили півнеба, гасне далекий Бескид і чорніє і похмурніє в тінях, немов удовець (М. Коцюбинський); Набігла туча – і все похмурніло, посіріли ліси (Г. Словник української мови у 20 томах
- похмурніти — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови