похмурнішати
ПОХМУРНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. і док. Ставати похмурим, похмурішим.
Одарочка глянула на Івася, подивилася на діда — Івась лежить, дід сидить, і зразу похмурнішав (Мирний, І, 1954, 290);
Робітники обернулись на регіт. Побачивши надто веселого головного інженера, вони похмурнішали (Шовк., Інженери, 1956, 169);
// безос.
Кілька днів тому відлетіли ластівки у вирій. І якось аж похмурнішало на фермі (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 195).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похмурнішати — похмурні́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- похмурнішати — -аю, -аєш, недок. і док. Ставати похмурим, похмурішим. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похмурнішати — ПОХМУРНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. і док. Ставати похмурим, похмурішим. Одарочка глянула на Івася, подивилася на діда – Івась лежить, дід сидить, і зразу похмурнішав (Панас Мирний); Робітники обернулись на регіт. Словник української мови у 20 томах
- похмурнішати — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови