похукувати
ПОХУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Хукати час від часу.
Артем сидів за невеличким столиком у своїй ватянці і.. час від часу похукував у долоні (Підс., Віч-на-віч, 1962, 140).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похукувати — поху́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- похукувати — -ую, -уєш, недок., розм. Хукати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похукувати — ПОХУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Хукати час від часу. Артем сидів за невеличким столиком у своїй ватянці і .. час від часу похукував у долоні (О. Підсуха). Словник української мови у 20 томах