1. Словник української мови в 11 томах

поцуратися

ПОЦУРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, розм. Док. до цура́тися.

Поцура́тися хлі́ба (хлі́ба-со́лі) — не виявити уваги до хазяїв, відмовитись від частування.

— Не поцурайтесь хліба-солі, Борщу скоштуйте, галушок (Котл., І, 1952, 205);

— Хоч обід в нас і простий, але прошу не поцуратись нашого хліба-солі! — просила Сусана Уласівна (Н.-Лев., IV, 1956, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцуратися — поцура́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поцуратися — -аюся, -аєшся, розм. Док. до цуратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поцуратися — ПОЦУРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, розм. Док. до цура́тися. (1) Поцура́тися хлі́ба (хлі́ба-со́лі) – не виявити уваги до хазяїв, відмовитись від частування. – Не поцурайтесь хліба-солі, Борщу скоштуйте, галушок (І. Словник української мови у 20 томах
  4. поцуратися — Поцура́тися, -ра́юся, -єшся гл. Пренебречь кѣмъ, отказаться отъ кого. Скажіть, не поцурайтесь, спасибі вам. Ком. І. 9. Словник української мови Грінченка