1. Словник української мови в 11 томах

поцьвохкувати

ПОЦЬВО́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Цьвохкати злегка або час від часу.

До схід сонця підняв Гаркуша людей на сінокіс. Ходив у загорожі, весело поцьвохкував строковичок по п’ятах (Гончар, Таврія, 1952, 215);

Він стомлено чвалав за худобою, поцьвохкував батогом, ковтав густу руду пилюку (Збан., Сеспель, 1961, 423).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцьвохкувати — поцьво́хкувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поцьвохкувати — див. звучати Словник синонімів Вусика
  3. поцьвохкувати — -ую, -уєш, недок., поцьвохкати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех., розм. Цьвохкати злегка або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поцьвохкувати — ПОЦЬВО́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що і без прям. дод., розм. Цьвохкати злегка або час від часу. До схід сонця підняв Гаркуша людей на сінокіс. Ходив у загорожі, весело поцьвохкував строковичок по п'ятах (О. Словник української мови у 20 томах