початковий
ПОЧАТКО́ВИЙ, а, е.
1. Який перебуває на початку чого-небудь, передує чомусь.
На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло (Гончар, Тронка, 1963, 262);
// Характерний для початку якої-небудь дії або якогось процесу; вихідний.
З дальніх покоїв линули несміливі початкові акорди на піаніно, що переходили на лагідну мелодію (Досв., Вибр., 1959, 268);
Початкову ідею подав старий із довгою сивою бородою (Ю. Янов., II, 1954, 29);
// Який приймається за вихідний пункт відрахунку; нульовий.
Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (Фіз. геогр., 5, 1956, 73);
// Який є базою творення чого-небудь.
Дуже поширений засіб творення складних слів з двох або більше початкових основ (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 344).
∆ Початко́ва шви́дкість див. шви́дкість.
2. Елементарний, поданий не в повному обсязі.
У 1930 р. в СРСР було запроваджене загальне обов’язкове початкове навчання, а в післявоєнні роки — загальне навчання в обсязі семирічки (Ек. геогр. СРСР, 1957, 9).
Початко́ва осві́та — освіта, що здобувається за програмою початкової школи.
Це була знаменна подія — Клим закінчив чотири класи. Здобув, виходить, початкову освіту (Грим., Кавалер.., 1955, 9);
Початко́ва шко́ла — тип загальноосвітнього навчально-виховного закладу.
Значення в інших словниках
- початковий — початко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- початковий — (- фазу розвитку) вихідний; (меридіян) нульовий; (акорд) вступний; (- освіту) елементарний. Словник синонімів Караванського
- початковий — див. передній Словник синонімів Вусика
- початковий — [початковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- початковий — Исходный — original — Ausgangs — той, з якого починається процес обробки, збагачення, або окрема операція (вихідне живлення, вихідна руда, вихідне вугілля, вихідний параметр тощо). Гірничий енциклопедичний словник
- початковий — -а, -е. 1》 Який перебуває на початку чого-небудь, передує чомусь. || Характерний для початку якої-небудь дії або якогось процесу; вихідний. || Який приймається за вихідний пункт відрахунку; нульовий. || Який є базою творення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- початковий — ПОЧАТКО́ВИЙ, а, е. 1. Який перебуває на початку чого-небудь, передує чомусь. На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло (О. Гончар); // Характерний для початку якої-небудь дії або якогось процесу; вихідний. Словник української мови у 20 томах
- початковий — ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн., ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- початковий — Початко́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- початковий — Початковий, -а, -е Начальный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125. Словник української мови Грінченка