початковий

ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн., ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн. (який виник, створений раніше за все інше); ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРВОБУ́ТНІЙ книжн. (який існував спочатку і перев. був замінений іншим); НУЛЬОВИ́Й (який приймається за вихідний пункт підрахунку); ТВІРНИ́Й спец. (який є базою творення чогось). З дальніх покоїв линули несміливі початкові акорди на піаніно, що переходили на лагідну мелодію (О. Досвітній); (Острожин:) Нашому народу бракує навіть початкової культури (Леся Українка); Ті мрії були вихідною точкою всіх його думок (І. Франко); Відправним пунктом пізнання є живе споглядання, яке виражається у відчуттях, сприйняттях людини (з журналу); Там треба створювати великі лісосировинні бази, які б не лише добували сировину, а й здійснювали б первинну переробку на місці (М. Чабанівський); Подати першу допомогу; — Соромно ж мені буде, що мій брат по труду за ніщо нашу глину віддає. А це ж неабиякі, а первородні кіммерійські глини, навіть геологи можуть посвідчити... (О. Гончар); Він розірвав конверта. Слова напливали на нього, первозданні, не затоптані, сповнені небуденної значущості і ваги (Ю. Мушкетик); Село Будища було первісним гніздом Драгоманових у Гадяччині (Олена Пчілка); Приваблювали його дикі гори Алтаю, майже недосліджені, його первобутні мешканці з їхнім старовинним побутом (В. Гжицький); Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (з підручника); Щоб встановити спосіб творення.., слід підібрати до цього слова слово з твірною основою (з підручника).

ПОЧАТКО́ВИЙ (про школу, освіту і т. ін. — який стосується тільки основ чогось, поданий не в повному обсязі), ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НИ́ЖЧИЙ. Це була знаменита подія — Клим закінчив чотири класи. Здобув, виходить, початкову освіту (Я. Гримайло); Биття вважалося тоді в Дрогобичі неминучим складником педагогії, а особливо елементарної (І. Франко); Згадаймо, що в нижчі та й середні школи того часу допускалось далеко не все, написане Пушкіним, а тільки невеличка частина його творів (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. початковий — початко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. початковий — (- фазу розвитку) вихідний; (меридіян) нульовий; (акорд) вступний; (- освіту) елементарний. Словник синонімів Караванського
  3. початковий — див. передній Словник синонімів Вусика
  4. початковий — [початковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. початковий — Исходный — original — Ausgangs — той, з якого починається процес обробки, збагачення, або окрема операція (вихідне живлення, вихідна руда, вихідне вугілля, вихідний параметр тощо). Гірничий енциклопедичний словник
  6. початковий — -а, -е. 1》 Який перебуває на початку чого-небудь, передує чомусь. || Характерний для початку якої-небудь дії або якогось процесу; вихідний. || Який приймається за вихідний пункт відрахунку; нульовий. || Який є базою творення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. початковий — ПОЧАТКО́ВИЙ, а, е. 1. Який перебуває на початку чого-небудь, передує чомусь. На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло (О. Гончар); // Характерний для початку якої-небудь дії або якогось процесу; вихідний. Словник української мови у 20 томах
  8. початковий — Початко́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. початковий — ПОЧАТКО́ВИЙ, а, е. 1. Який перебуває на початку чого-небудь, передує чомусь. На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло (Гончар, Тронка, 1963, 262); // Характерний для початку якої-небудь дії або якогось процесу; вихідний. Словник української мови в 11 томах
  10. початковий — Початковий, -а, -е Начальный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125. Словник української мови Грінченка