початкуючий
ПОЧАТКУ́ЮЧИЙ, а, е. Який починає працювати в якій-небудь галузі, перев. як письменник.
На полі оригінальної поезії вийшло в «Зорі» кільканадцять творів початкуючих поетів (Фр., XVI, 1955, 130);
Треба з любов’ю рекламувати перші книжки початкуючих літераторів, пам’ятаючи, що кожен з нині відомих теж видавав свої перші книжки (Літ. газ., 24.III 1959, 1);
// у знач. ім. початку́ючий, чого, ч. Те саме, що початкі́вець.
Розуміти творчість молодих та початкуючих можна лише в тому випадку, коли ти сам із ними перебуваєш у тісних стосунках, а не просто спостерігаєш їх збоку (Тич., III, 1957, 450).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- початкуючий — початку́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- початкуючий — Що починає, радий почати, початківець, молодий, перший. Словник синонімів Караванського
- початкуючий — див. передній Словник синонімів Вусика
- Початкуючий — Початківець Неправильно-правильно
- початкуючий — Початкуючий — початківець «На вечорі виступили з читанням своїх творів початкуючі письменники», — надруковано в газетній замітці, автор якої не знає, що відповідно до російського вислову начинающий писатель (художник... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- початкуючий — -а, -е. Який починає працювати в якій-небудь галузі, перев. як письменник. || у знач. ім. початкуючий, -чого, ч. Те саме, що початківець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- початкуючий — ПОЧАТКУ́ЮЧИЙ, а, е, розм. Який починає працювати в якій-небудь галузі, перев. як письменник. На полі оригінальної поезії вийшло в “Зорі” кільканадцять творів початкуючих поетів (І. Словник української мови у 20 томах
- початкуючий — ПОЧАТКІ́ВЕЦЬ (особа, що починає працювати в якійсь галузі), ПОЧАТКУ́ЮЧИЙ рідко; ДЕБЮТА́НТ (перев. у творчих професіях). Взагалі ж перекладачам, особливо початківцям, треба раз назавжди запам'ятати, що робота перекладацька — почесна, але важка... Словник синонімів української мови