почитувати
ПОЧИ́ТУВАТИ¹, ую, уєш, недок., перех. Читати час від часу.
Мій син почитує в книжці, що коли тобі дано й усіх десять талант [талантів], дак ти до тих десятьох придбай ще десять (Барв., Опов.., 1902, 185).
ПОЧИ́ТУВАТИ², ую, уєш і ПОЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., книжн. Ставитися з повагою до кого-небудь, віддавати шану комусь.
Старому Макусі дуже добре було: його і почитували, і шанували по-старосвітськи (Кв.-Осн., II, 1956, 305);
[Круста:] Та се ж відомо всім, що християни осла почитують, як бога (Л. Укр., II, 1951, 402);
— Скрізь хорошим словом Мстислава почитують. Чесна людина він (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 165);
// Шанувати когось, дорожити ким-небудь.
Кого почитають, того й величають (Номис, 1864, № 4440);
[Маруся:] Не чиї ж мене руки носили та очі доглядали, як не ваші [батькові] з матір’ю. Як же мені не шанувати вас, не почитати? (Мирний, V, 1955, 92);
// перен., розм. Лаяти.
Молодиця скаже слово-двоє.., а Шарківна її.. почитує і в батька, і в матір, і в рід увесь, аж луна ходить над базаром (Вас., І, 1959, 281).
ПОЧИ́ТУВАТИ³, ую, уєш і ПОЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., за кого — що, рідко. Те саме, що вважа́ти.
Він почитує в своїй голові всіх немужиків за інакшу породу людей (Март., Тв., 1954, 199);
— Я вас знав, почитав за отця рідного (Кв.-Осн., II, 1956, 351).
Значення в інших словниках
- почитувати — почи́тувати 1 дієслово недоконаного виду читати час від часу почи́тувати 2 дієслово недоконаного виду ставитися з повагою, віддавати шану; лаяти — перен. книжн. почи́тувати 3 дієслово недоконаного виду думати, гадати рідко Орфографічний словник української мови
- почитувати — -ую, -уєш, недок., перех. Читати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почитувати — ПОЧИ́ТУВАТИ¹, ую, уєш, недок., що. Читати час від часу. Мій син почитує в книжці, що коли тобі дано й усіх десять талант [талантів], дак ти до тих десятьох придбай ще десять (Ганна Барвінок). ПОЧИ́ТУВАТИ², ую, уєш і ПОЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Словник української мови у 20 томах
- почитувати — ПОВАЖА́ТИ кого, що (відчувати повагу, ставитися з повагою до когось, чогось), ШАНУВА́ТИ, УШАНО́ВУВАТИ (ВШАНО́ВУВАТИ), ЦІНИ́ТИ, ЦІНУВА́ТИ, ПОКЛОНЯ́ТИСЯ кому, чому, підсил., СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким-чим, підсил., УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ) перед ким-чим, підсил. Словник синонімів української мови
- почитувати — Почитувати, -тую, -єш гл. Читать. Книжки німецькі так як справжні німці почитували. К. (О. 1861. II. 232). Почитували в церкві, що війна буде. Конст. у. А батюшка почитує да все кадить... по церкві. Г. Барв. 254. Словник української мови Грінченка