пошелестіти
ПОШЕЛЕСТІ́ТИ, ещу́, ести́ш, док.
1. Шелестіти якийсь час.
Комісар порився в столі, пошелестів якимись паперами (Гончар, II, 1959, 134).
2. розм. Почавши рухатися, створити шелест.
Нарешті Денис поповзом пошелестів у темряві і довго не повертався (Тют., Вир, 1964, 45).
3. безос., перен. Почутися (про тиху одночасну мову багатьох людей).
Між скадовчанами тим часом уже пошелестіло: — Мадяр! — Червоний мадяр з килигеївцями прибув! (Гончар, II, 1959, 68).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошелестіти — пошелесті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пошелестіти — -ещу, -естиш, док. 1》 Шелестіти якийсь час. 2》 розм. Почавши рухатися, створити шелест. 3》 безос., перен. Почутися (про тиху одночасну мову багатьох людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошелестіти — ПОШЕЛЕСТІ́ТИ, ещу́, ести́ш, док. 1. Шелестіти якийсь час. Комісар порився в столі, пошелестів якимись паперами (О. Гончар). 2. розм. Почавши рухатися, створити шелест. Нарешті Денис поповзом пошелестів у темряві і довго не повертався (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- пошелестіти — Пошелестіти, -щу, -стиш гл. Пошумѣть, пошелестѣть. Словник української мови Грінченка