пошелестіти
пошелесті́ти
-ещу, -естиш, док.
1》 Шелестіти якийсь час.
2》 розм. Почавши рухатися, створити шелест.
3》 безос., перен. Почутися (про тиху одночасну мову багатьох людей).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошелестіти — пошелесті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пошелестіти — ПОШЕЛЕСТІ́ТИ, ещу́, ести́ш, док. 1. Шелестіти якийсь час. Комісар порився в столі, пошелестів якимись паперами (О. Гончар). 2. розм. Почавши рухатися, створити шелест. Нарешті Денис поповзом пошелестів у темряві і довго не повертався (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- пошелестіти — ПОШЕЛЕСТІ́ТИ, ещу́, ести́ш, док. 1. Шелестіти якийсь час. Комісар порився в столі, пошелестів якимись паперами (Гончар, II, 1959, 134). 2. розм. Почавши рухатися, створити шелест. Нарешті Денис поповзом пошелестів у темряві і довго не повертався (Тют. Словник української мови в 11 томах
- пошелестіти — Пошелестіти, -щу, -стиш гл. Пошумѣть, пошелестѣть. Словник української мови Грінченка