поширяти
ПОШИРЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, док. Ширяти ( див. ширя́ти¹) якийсь час.
Поширяти в небі.
ПОШИРЯ́ТИ², я́ю, я́єш, док. Ширяти ( див. ширя́ти²) якийсь час.
Поширяти кочергою в печі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поширяти — поширя́ти 1 дієслово доконаного виду політати поширя́ти 2 дієслово доконаного виду поштрикати Орфографічний словник української мови
- поширяти — I -яю, -яєш, док. Ширяти (див. ширяти I) якийсь час. II -яю, -яєш, док. Ширяти (див. ширяти II) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поширяти — ПОШИРЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, док. Ширяти (див. ширя́ти¹) якийсь час. Поширяти в небі. ПОШИРЯ́ТИ², я́ю, я́єш, док. Ширяти (див. ширя́ти²) якийсь час. Поширяти кочергою в печі. Словник української мови у 20 томах
- поширяти — I. Поширя́ти, -ря́ю, -єш сов. в. поши́ри́ти, -рю, -риш, гл. Дѣлать, сдѣлать шире, расширить. Черк. у. --------------- II. Поширя́ти, -ря́ю, -єш гл. 1) Порѣять (о птицѣ). 2) Потыкать, понырять. Треба було переїздить місток, а темно дуже. Словник української мови Грінченка