1. Словник української мови в 11 томах

пошити

ПОШИ́ТИ¹, и́ю, и́єш, док., перех.

1. Док. до ши́ти.

Пошили сині вам жупани, На спід же білії каптани, Щоб був козак, а не мугир (Котл., І, 1952, 187);

Напряде [Мотря] отак літ за двоє, оснує, витче, так і сорочка є, виб’є — спідничину пошиє (Мирний, І, 1949, 140);

Пошила [баба] собі торби, перехрестилася та й пішла по жебранім хлібу (Фр., IV, 1950, 10);

— Там з самих палітурок можна б три тисячі пар черевиків пошити (Довж., І, 1958, 68).

2. Шити якийсь час.

ПОШИ́ТИ² див. пошива́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошити — поши́ти 1 дієслово доконаного виду зшити поши́ти 2 дієслово доконаного виду покрити соломою; вважати кого-небудь належним до певної групи людей — перен. розм. Орфографічний словник української мови
  2. пошити — I -ию, -иєш, док., перех. 1》 Док. до шити. 2》 Шити якийсь час. II див. пошивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошити — ПОШИ́ТИ¹, и́ю, и́єш, док., що. 1. Док. до ши́ти. Пошили сині вам жупани, На спід же білії каптани, Щоб був козак, а не мугир (І. Котляревський); Напряде [Мотря] отак літ за двоє, оснує, витче, так і сорочка є, виб'є – спідничину пошиє (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  4. пошити — поши́ти в ду́рні кого, грубо. Поставити когось у незручне, комічне становище; обдурити когось. Став (Писар) її пильно прохати, щоб як би того пана Микиту зовсім у дурні пошити (Г. Фразеологічний словник української мови
  5. пошити — Поши́ти, -ши́ю, -єш гл. 1) Сшить. Жупанина по коліна, пошита до діла. Мет. 38. 2) пошити у брехуни. Сдѣлать кого лгуномъ, выставить кого какъ лгуна. 3) см. пошивати. Словник української мови Грінченка