1. Словник української мови в 11 томах

пошлюблений

ПОШЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до пошлю́бити.

— А це кажуть, що вона ніби пошлюблена з тим низовиком, а опинилася у війську гетьмана Жолкєвського і, певне, за дружину йому в поході править (Ле, Наливайко, 1957, 351).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошлюблений — пошлю́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пошлюблений — -а, -е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошлюбити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошлюблений — ПОШЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. до пошлю́бити. – А це кажуть, що вона ніби пошлюблена з тим низовиком, а опинилася у війську гетьмана Жолкєвського і, певне, за дружину йому в поході править (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах