1. Словник української мови в 11 томах

пошляк

ПОШЛЯ́К, а́, ч., зневажл., рідко.

1. Той, хто відзначається низьким рівнем культури, обмеженістю.

Що поможуть розкішні палаццо, за́мки та наймодніші убрання голлівудських пошляків? Адже йдеться при мистецтво кіно, а не про спосіб фотографування (Довж., III, 1960, 143);

Труд і піт пошляки зневажають (Нагн., Гірські вершини, 1960, 30).

2. Людина, здатна вести пошлі розмови або робити пошлі вчинки.

Він зажерливий, розбещений, жорстокий і лицемірний. Він позер і пошляк (З глибин душі, 1959, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошляк — Слід, знак [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. пошляк — Паскудник, паскуда, гидота, наволоч, погань, див. хам Словник чужослів Павло Штепа
  3. пошляк — ПОШЛЯ́К, а́, ч., зневажл., рідко. 1. Той, хто відзначається низьким рівнем культури, обмеженістю. Що поможуть розкішні палаццо, за́мки та наймодніші убрання голлівудських пошляків? Адже йдеться при мистецтво кіно, а не про спосіб фотографування (О. Словник української мови у 20 томах