пошляк

ПОШЛЯ́К, а́, ч., зневажл., рідко.

1. Той, хто відзначається низьким рівнем культури, обмеженістю.

Що поможуть розкішні палаццо, за́мки та наймодніші убрання голлівудських пошляків? Адже йдеться при мистецтво кіно, а не про спосіб фотографування (О. Довженко);

Труд і піт пошляки зневажають (М. Нагнибіда).

2. Людина, здатна вести пошлі розмови або робити пошлі вчинки.

Він зажерливий, розбещений, жорстокий і лицемірний. Він позер і пошляк (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошляк — Слід, знак [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. пошляк — Паскудник, паскуда, гидота, наволоч, погань, див. хам Словник чужослів Павло Штепа
  3. пошляк — ПОШЛЯ́К, а́, ч., зневажл., рідко. 1. Той, хто відзначається низьким рівнем культури, обмеженістю. Що поможуть розкішні палаццо, за́мки та наймодніші убрання голлівудських пошляків? Адже йдеться при мистецтво кіно, а не про спосіб фотографування (Довж. Словник української мови в 11 томах