1. Словник української мови в 11 томах

поштарик

ПОШТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пошта́р.

Підвела голову — Михайло Петрович коло мене стоїть. — Ну, поштарики мої, живі? — питає (Ів., Таємниця, 1959, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поштарик — пошта́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. поштарик — ПОШТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пошта́р. Підвела голову – Михайло Петрович коло мене стоїть. – Ну, поштарики мої, живі? – питає (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах