поява

ПОЯ́ВА, и, ж.

1. Дія за знач. появи́тися, появля́тися.

— Ай! — скрикнув Гадина, переляканий несподіваною появою садівника (Фр., VII, 1951, 126);

Мою появу на фабриці мало хто помітив (Ю. Янов., II, 1958, 18);

Всі, хто був при несподіваній появі генерала в цивільному, ..зразу збагнули особливу значущість хвилини (Довж., І, 1958, 333);

Мимо нього ходили студенти, очікуючи появи списків на дошці об’яв (Тют., Вир, 1964, 57);

В деяких місцях родові селища були розташовані групами, що свідчить про появу родоплемінних союзів (Іст. СРСР, І, 1956, 6);

Велике значення при вирощуванні цукрових буряків за новою технологією має боронування посівів до і після появи сходів (Хлібороб Укр., 1, 1966, 21);

Появу кількох перекладів тої самої речі, коли вона загалом являє собою непересічну цінність, можна тільки вітати (Рильський, III, 1956, 129).

Поя́ва на світ — виникнення, народження.

З глибини.. майбутніх віків ми визиваємо до життя бажані дерева, яким довелося б чекати тисячоліття повільної еволюції до появи на світ (Довж., І, 1958, 474);

З нагоди його, Грининої, появи на світ колись було влаштовано бучну гулянку-рай (Гончар, Тронка, 1963, 112).

2. рідко. Вияв чогось незвичайного, нове явище, феномен.

Міхонський — се була вельми оригінальна й симпатична постать, рідка поява між гімназіальними вчителями (Фр., III, 1950, 30).

3. діал., рідко. Рідкісне, таємниче явище; примара, з’явисько.

Тихо-тихо скрипнула хвіртка.. і.. якась поява шмигнула крізь неї (Фр., VII, 1951, 143);

Серед зелені гілляк, що закривали верхню часть пня, видно було чудову дівочу головку.. Борис без руху, затаївши дух у собі, вдивлявся в сю чудову появу (Фр., III, 1950, 88);

В темну безсонную ніч, в передсвітнюю темну годину, Втомленим очам моїм вельми дивна поява з’явилась (Л. Укр., І, 1951, 22);

// Проява.

Гомін про нового, нечуваного і страшного звіра розійшовся геть по лісі.. Всі цікаві знати, що се за поява, і всі бояться її, ніхто не сміє приступити до неї (Фр., IV, 1950, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поява — поя́ва: явленіе [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. поява — поя́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. поява — (кого) прихід, прибуття, (на сцену) вихід; (на світ) виникнення, народження, д. з'явище; Р. феномен; Р. вияв; Д. примара, проява; появ. Словник синонімів Караванського
  4. поява — див. привид Словник синонімів Вусика
  5. поява — -и, ж. 1》 Дія за знач. появитися, появлятися. 2》 рідко. Вияв чогось незвичайного, нове явище, феномен. 3》 діал., рідко. Рідкісне, таємниче явище; примара, з'явисько. || Проява. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поява — ПОЯ́ВА, и, ж. 1. Дія за знач. появи́тися, появля́тися. – Ай! – скрикнув Гадина, переляканий несподіваною появою садівника (І. Франко); Мою появу на фабриці мало хто помітив (Ю. Яновський); Всі, хто був при несподіваній появі генерала в цивільному, .. Словник української мови у 20 томах
  7. поява — ПОЯ́ВА (когось, чогось де-небудь), ПОЯ́ВЛЕННЯ рідше, З'Я́ВА розм., З'Я́ВИЩЕ розм., З'ЯВЛЕННЯ розм. рідше; ПРИПЛИ́В (великої кількості когось, чогось); ВИ́ХІД (також дійової особи на сцені). З появою Антона Герасимовича вчителі одразу стають поважними (О. Словник синонімів української мови