1. Словник української мови в 11 томах

пояснювальний

ПОЯ́СНЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який використовується при поясненні або для пояснення чого-небудь.

Село захвилювалося сильно, і нам конче потрібно діяти, щоб протиставити цій [куркульській] агітації нашу пояснювальну роботу (Епік, Тв., 1958, 212);

Ремарки в сценарії можуть сприяти створенню належної атмосфери в сценах.. Я так завжди в це вірив, що, навіть пишучи сценарії для власних постановок, давав іноді в них деякі пояснювальні відступи (Довж., III, 1960, 158).

Поя́снювальні слова́ див. сло́во.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пояснювальний — поя́снювальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пояснювальний — [пойас(')н'увал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. пояснювальний — -а, -е. Який використовується для пояснення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пояснювальний — Тлумачний Словник чужослів Павло Штепа
  5. пояснювальний — ПОЯ́СНЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який використовується при поясненні або для пояснення чого-небудь. Село захвилювалося сильно, і нам конче потрібно діяти, щоб протиставити цій агітації нашу пояснювальну роботу (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. пояснювальний — Поя́снювальний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)