поєдинці

ПОЄДИ́НЦІ, присл., діал. Поодинці.

Хлопці йдуть поєдинці, розважним кроком (Л. Укр., III, 1952, 557).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поєдинці — див. поєдині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поєдинці — ПОЄДИ́НЦІ, присл., діал. Поодинці. Хлопці йдуть поєдинці, розважним кроком (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах