поїзний
ПОЇЗНИ́Й, а́, е́. Прикм. до по́їзд.
Надвечір.. відбув поїзний состав (Смолич, Театр.., 1946, 74);
// Який обслуговує поїзд.
— Жодна людина, крім поїзної обслуги, не зможе проїхати тунелем (Загреб., Європа 45, 1959, 242).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поїзний — поїзни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- поїзний — -а, -е. Прикм. до поїзд. || Який обслуговує поїзд. Поїзна бригада. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поїзний — ПОЇЗНИ́Й, а́, е́. Прикм. до по́їзд. Надвечір .. відбув поїзний состав (Ю. Смолич); // Який обслуговує поїзд. – Жодна людина, крім поїзної обслуги, не зможе проїхати тунелем (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах