поїлка

ПОЇ́ЛКА, и, ж. Посудина або пристрій для напування свійських тварин, птиці і т. ін.

Для птиці влаштовують поїлки, які складаються з горщика, наповненого водою і поставленого догори дном на тарілці (Довідник сіль. будівельника, 1956, 330);

За день до виставлення вуликів на пасіці влаштовують поїлку для бджіл (Бджільн., 1956, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поїлка — пої́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поїлка — -и, ж. Посудина або пристрій для напування свійських тварин, птиці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поїлка — Напувалка Словник чужослів Павло Штепа
  4. поїлка — ПОЇ́ЛКА, и, ж. Посудина або пристрій для напування свійських тварин, птиці і т. ін. Для птиці влаштовують поїлки, які складаються з горщика, наповненого водою і поставленого догори дном на тарілці (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах