1. Словник української мови в 11 томах

прабатьківщина

ПРАБА́ТЬКІВЩИНА, и, ж. Найдавніше місце поселення певного племені, народу або території поширення тієї чи іншої породи тварин, сорту рослин і т. ін.

Прабатьківщиною стародавніх індоєвропейців на Сході (хеттів, аріїв та ін.) можуть бути райони, де найраніше відбулось одомашнювання коня і де було розвинене конярство (Наука.., 2, 1971, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прабатьківщина — праба́тьківщина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прабатьківщина — -и, ж. Найдавніше місце поселення певного племені, народу або території поширення тієї чи іншої породи тварин, сорту рослин і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прабатьківщина — ПРАБА́ТЬКІВЩИНА, и, ж. Найдавніше місце поселення певного племені, народу або території поширення тієї чи іншої породи тварин, сорту рослин і т. ін. Прабатьківщиною стародавніх індоєвропейців на Сході (хеттів, аріїв та ін. Словник української мови у 20 томах