1. Словник української мови в 11 томах

правдатися

ПРАВДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Те саме, що виправдо́вуватися.

Виджу [бачу], що й ти повірив тим брехням, які про мене рознесли. Зачну правдатися, то скажеш, що брешу (Фр., І, 1955, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правдатися — Спорити [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. правдатися — правда́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. правдатися — -аюся, -аєшся, недок., рідко. Те саме, що виправдовуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. правдатися — ПРАВДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Те саме, що виправдо́вуватися. Виджу [бачу], що й ти повірив тим брехням, які про мене рознесли. Зачну правдатися, то скажеш, що брешу (І. Франко). Словник української мови у 20 томах