1. Словник української мови в 11 томах

правдивість

ПРАВДИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до правди́вий.

Фактів я не перекручую, в правдивість висновків вірю щиро (Вас., Незібр. тв., 1941, 157);

Творчість наших письменників органічно ввійшла в глибини народного життя, наснажена принципами соціалістичного мистецтва: правдивістю, народністю, комуністичною партійною ідейністю (Мал., Думки.., 1959, 3);

Мистецтво театру.. вимагає від актора безліч здібностей, серед яких сценічна простота, правдивість почуттів, привабливість, щирість і безпосередність поведінки є найголовнішими (З глибин душі, 1959, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правдивість — правди́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. правдивість — [праўдив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. правдивість — -вості, ж. Абстр. ім. до правдивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. правдивість — ПРАВДИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до правди́вий. Фактів я не перекручую, в правдивість висновків вірю щиро (С. Васильченко); Мистецтво театру .. Словник української мови у 20 томах
  5. правдивість — Правди́вість, -вості, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. правдивість — Правдивість, -вости ж. Правдивость. К. Бай. 65. Апостоли правдивости святої. К. Дз. 23. Суди, Господи, незлобу і правдивість мого серця. К. Псал. 58. Словник української мови Грінченка