1. Словник української мови в 11 томах

правничий

ПРАВНИ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що юриди́чний.

Він допитувався в мене про якийсь правничий твір (Коб., III, 1956, 17);

Адже на те записався [Славко] на правничий факультет, аби міг дома сидіти (Март., Тв., 1954, 238);

Особливо гідний пам’яті виступ на цьому процесі «експерта» від правничих наук, полковника Сміта (Смолич, Після війни, 1947, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правничий — правни́чий прикметник юридичний рідко Орфографічний словник української мови
  2. правничий — Правознавчий, юридичний; пор. ПРАВОВИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. правничий — -а, -е. Те саме, що юридичний. Правнича фундація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. правничий — ПРАВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що юриди́чний. Він допитувався в мене про якийсь правничий твір (О. Кобилянська); Адже на те записався [Славко] на правничий факультет, аби міг дома сидіти (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. правничий — ЮРИДИ́ЧНИЙ (пов'язаний із вивченням і розробленням правознавства; признач. для підготовлення юристів), ПРАВНИ́ЧИЙ. Юрко уже не ходитиме в батькових постолах, бо у Львові він студіює юридичні науки (С. Чорнобривець); (Славко) записався на правничий факультет (Лесь Мартович); Правнича освіта. Словник синонімів української мови
  6. правничий — Правни́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. правничий — Правничий, -а, -е Юридическій. Желех. Словник української мови Грінченка