1. Словник української мови в 11 томах

правовий

ПРАВОВИ́Й, а́, е́. Стос. до права (у 1, 2, 4 знач.).

У світі соціалізму немає місця правовій нерівності жінок і чоловіків (Літ. Укр., 8.III 1963, 1);

Правові норми радянської загальнонародної держави виховують у трудящих високу ідейність, відданість справі комунізму і інтересам Батьківщини (Ком. Укр., 1, 1966, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правовий — правови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. правовий — (- норми) правний, юридичний; (лад) законоправний; (відділ) правничий. Словник синонімів Караванського
  3. правовий — [правовий] м. (на) -вому/-воув'ім, мн. -воув'і Орфоепічний словник української мови
  4. правовий — -а, -е. Стос. до права (у 1, 2, 4 знач.). Міжнародна правова допомога — співробітництво держав у наданні взаємної допомоги в галузі правосуддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. правовий — ПРАВОВИ́Й, а́, е́. Стос. до права (у 1, 2, 4 знач.). Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (з мови документів); Але досягненням... Словник української мови у 20 томах