правовик
ПРАВОВИ́К, а́, ч., розм. Фахівець у галузі права (у 1, 2, 4 знач.).
За розуміння космосу як загальнолюдської власності висловлюється переважна більшість правовиків соціалістичних і деяких капіталістичних країн (Знання.., 6, 1971, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правовик — правови́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- правовик — -а, ч., розм. Фахівець у галузі права (у 1, 2, 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- правовик — ПРАВОВИ́К, а́, ч. Фахівець у галузі права (у 1, 2, 4 знач.). Саме парламент має запропонувати процедуру розв'язання цієї проблеми. Наша партія досить обережно ставиться до цього, ми консультуємося в правовиків, юристів і знаємо, що це дуже тонке питання (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- правовик — ПРАВНИ́К (фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права), ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, ЮРИ́СТ, ПРАВОВИ́К розм., ПРАВОВІ́Д заст., ЮРИ́СТА заст. (Фауст:) У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов — Уже я й лікар, і правник (переклад... Словник синонімів української мови