правовідносини
ПРАВОВІДНО́СИНИ, син, мн., юр. Суспільні відносини, що регулюються нормами права.
Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК) встановлює порядок розгляду в судах справ по спорах, які виникають на грунті майнових, сімейних і трудових правовідносин (Наука.., 1, 1964, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правовідносини — правовідно́сини множинний іменник Орфографічний словник української мови
- правовідносини — -син, мн., юр. Суспільні відносини, що регулюються нормами права. Великий тлумачний словник сучасної мови
- правовідносини — ПРАВОВІДНО́СИНИ, син, мн., юр. Суспільні відносини, що регулюються нормами права. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (з мови документів); Об'єктами земельних правовідносин є земля в межах території України... Словник української мови у 20 томах