1. Словник української мови у 20 томах

правовідносини

ПРАВОВІДНО́СИНИ, син, мн., юр.

Суспільні відносини, що регулюються нормами права.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (з мови документів);

Об'єктами земельних правовідносин є земля в межах території України, земельні ділянки, земельні частки (паї). Суб'єктами земельних правовідносин, окрім громадян і держави, як визначається в урядовому проекті Земельного кодексу, можуть виступати і юридичні особи, і територіальні громади сіл, селищ і міст (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правовідносини — правовідно́сини множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. правовідносини — -син, мн., юр. Суспільні відносини, що регулюються нормами права. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правовідносини — ПРАВОВІДНО́СИНИ, син, мн., юр. Суспільні відносини, що регулюються нормами права. Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК) встановлює порядок розгляду в судах справ по спорах, які виникають на грунті майнових, сімейних і трудових правовідносин (Наука.., 1, 1964, 35). Словник української мови в 11 томах