1. Словник української мови в 11 томах

правописний

ПРАВОПИ́СНИЙ, а, е. Прикм. до право́пис.

Правописна система, що практикувалася в західних областях, у багатьох моментах була відмінна від правопису Наддніпрянської України (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 315).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правописний — правопи́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. правописний — [правописнией] м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. правописний — -а, -е. Прикм. до правопис. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. правописний — ПРАВОПИ́СНИЙ, а, е. Прикм. до право́пис. Правописна система, що практикувалася в західних областях, у багатьох моментах була відмінна від правопису Наддніпрянської України (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. правописний — Правопи́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. правописний — Правописний, -а, -е Относящійся къ правописанію, орѳографическій. Желех. Словник української мови Грінченка