1. Словник української мови в 11 томах

працевлаштування

ПРАЦЕВЛАШТУВА́ННЯ, я, c. Державне забезпечення працею певних категорій осіб (демобілізованих, інвалідів, молоді і т. ін.).

Йде ділова розмова дорослих людей. Про лабораторії і бібліотеку, про професії і робочі місця, про умови праці і можливості працевлаштування (Веч. Київ, 29.VIII 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. працевлаштування — працевлаштува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. працевлаштування — [працеиўлаштуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. працевлаштування — -я, с. Сприяння забезпеченню працею громадян. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. працевлаштування — ПРАЦЕВЛАШТУВА́ННЯ, я, с. Забезпечення громадян працею. Йде ділова розмова дорослих людей. Про лабораторії і бібліотеку, про професії і робочі місця, про умови праці і можливості працевлаштування (з газ. Словник української мови у 20 томах