1. Словник української мови в 11 томах

преблагополучно

ПРЕБЛАГОПОЛУ́ЧНО, розм. Присл. до преблагополу́чний.

За півверстви від города зустріли матір, котра преблагополучно їхала на кавунах (Збірник про Кроп., 1955, 48);

Тов. Мартов «остаточно розкланюється» на з’їзді з тією можливою «комбінацією», яку він, преблагополучно здійснює на другий день після з’їзду (Ленін, 8, 1970, 279).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. преблагополучно — преблагополу́чно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. преблагополучно — ПРЕБЛАГОПОЛУ́ЧНО, розм. Присл. до преблагополу́чний. За півверстви від города зустріли матір, котра преблагополучно їхала на кавунах (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах