1. Словник української мови в 11 томах

пребідний

ПРЕБІ́ДНИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. бідний, розм. Дуже бідний.

Там дівувала годів сорок дівка, а звали її Солоха. Бідна та пребідна: ні одежі у неї не було і нічого (Кв.-Осн., II, 1956, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пребідний — пребі́дний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пребідний — див. бідний Словник синонімів Вусика
  3. пребідний — -а, -е, також у сполуч. зі сл. бідний, розм. Дуже бідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пребідний — ПРЕБІ́ДНИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. бідний, розм. Дуже бідний. Там дівувала годів сорок дівка, а звали її Солоха. Бідна та пребідна: ні одежі у неї не було і нічого (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах