пребідно
ПРЕБІ́ДНО, також у сполуч. із сл. бідно, розм: Присл. до пребі́дний.
— Жив отой дід Маківка все своє життя бідно-пребідно, ..біднішого за нього важко було знайти (Чаб., Катюша, 1960, 166).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пребідно — пребі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- пребідно — також у сполуч. зі сл. бідно, розм. Присл. до пребідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пребідно — ПРЕБІ́ДНО, також у сполуч. зі сл. бідно, розм. Присл. до пребі́дний. – Жив отой дід Маківка все своє життя бідно-пребідно, .. біднішого за нього важко було знайти (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах