предметність

ПРЕДМЕ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до предме́тний 1, 3.

Для того, щоб виразити вартість полотна як згусток людської праці, треба виразити її як особливу «предметність», що речево відрізняється від самого полотна і в той же час спільна йому з іншим товаром (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 57);

Майстерність поета [М. Рильського] особливо помітна в предметності, опуклості зорових образів (Криж., М. Рильський, 1960, 73);

Вирішальним в ідеологічній роботі є її предметність, наближення до повсякденних інтересів кожного трудівника (Ком. Укр., 5, 1963, 32);

Загострюючи питання, слід сказати навіть, що кіномистецтво відновило в своєму справжньому значенні пластичність і предметність слова (Мист., 4, 1956, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предметність — предме́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. предметність — ПРЕДМЕ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до предме́тний 1, 3. Майстерність поета [М. Рильського] особливо помітна в предметності, опуклості зорових образів (С. Словник української мови у 20 томах
  3. предметність — -ності, ж. Абстр. ім. до предметний 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. предметність — ПРЕДМЕТНІСТЬ — одна з основних характеристик ставлення людини до світу і його окремих фрагментів як таких, що можуть бути визначені або конституйовані як особливі предмети (відчуття, мислення, досліду, теорії, практики, науки, мистецтва і т.д. Філософський енциклопедичний словник