1. Словник української мови в 11 томах

прекрасно

ПРЕКРА́СНО.

1. Присл. до прекра́сний 1-4.

Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр., 1954, 89);

Читала Ніна прекрасно (Донч., V, 1957, 374);

Книжка видана прекрасно, на дорогому гарному папері (Коцюб., III, 1956, 25);

— Справді, місяць якогось дивного димчасто-апельсинового відтінку, — докинув Поспєлов. — Та ви самі побачите, це прекрасно передав Тарас Григорович у своїй картині «Схід місяця» (Тулуб, В степу.., 1964, 408);

Шевченко гаряче любив і прекрасно знав творчість Пушкіна, Грибоєдова, Лермонтова (Рильський, III, 1956, 22);

Будинок стоїть на розі людної вулиці й прекрасно резонує звуки (Ю. Янов., II, 1958, 15);

— Троє людей.. почували себе прекрасно (Ю. Янов., II, 1958. 133).

2. у знач. присудк. сл. Дуже добре, красиво, приємно, досконало (при висловленні почуття повного задоволення від чого-небудь, схвалення чогось).

Єднала [пташка] небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Це було прекрасно (Коцюб., II, 1955, 231);

Стрілами шугали ластівки, і взагалі було прекрасно (Донч., VI, 1957, 40);

[Студент:] Пане Мічурін, те, що ви сказали — прекрасно! (Довж., І, 1958, 429).

3. у знач. виг. Уживається при висловленні захвату, повного схвалення.

Мій запас вигуків захвату трудно збільшити. Чудово, прекрасно, чарівно, дивно, гарно, дивовижно! (Мас., Роман.., 1970, 139).

4. Уживається як частка при схваленні, ствердженні чого-небудь.

[Наташа:] Ми поклялися один одному піти з вашого саду професорами. [Мічурін:] Прекрасно! Обов’язково! (Довж., І, 1958, 482).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прекрасно — прекра́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. прекрасно — див. гарно Словник синонімів Вусика
  3. прекрасно — 1》 Присл. до прекрасний 1-4). 2》 у знач. присудк. сл. Дуже добре, красиво, приємно, досконало (при висловленні почуття повного задоволення від чого-небудь, схвалення чогось). 3》 у знач. виг. Уживається при висловленні захвату, повного схвалення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прекрасно — ПРЕКРА́СНО. 1. Присл. до прекра́сний 1–4. Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Н. Кобринська); Читала Ніна прекрасно (О. Донченко); Книжка видана прекрасно, на дорогому гарному папері (М. Словник української мови у 20 томах
  5. прекрасно — ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал. Словник синонімів української мови
  6. прекрасно — Прекрасно нар. Чрезвычайно красиво. Прекрасно вберися. Грин. ІІІ. 343. Словник української мови Грінченка