прекрасно

Значення в інших словниках

1. прекрасно — прекра́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. прекрасно — 1》 Присл. до прекрасний 1-4). 2》 у знач. присудк. сл. Дуже добре, красиво, приємно, досконало (при висловленні почуття повного задоволення від чого-небудь, схвалення чогось). 3》 у знач. виг. Уживається при висловленні захвату, повного схвалення. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прекрасно — ПРЕКРА́СНО. 1. Присл. до прекра́сний 1–4. Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Н. Кобринська); Читала Ніна прекрасно (О. Донченко); Книжка видана прекрасно, на дорогому гарному папері (М. Словник української мови у 20 томах
4. прекрасно — ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал. Словник синонімів української мови
5. прекрасно — ПРЕКРА́СНО. 1. Присл. до прекра́сний 1-4. Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр., 1954, 89); Читала Ніна прекрасно (Донч. Словник української мови в 11 томах
6. прекрасно — Прекрасно нар. Чрезвычайно красиво. Прекрасно вберися. Грин. ІІІ. 343. Словник української мови Грінченка