1. Словник української мови в 11 томах

препозитивний

ПРЕПОЗИТИ́ВНИЙ, а, е, грам. Прикм. до препози́ція.

Залежно від способу розташування відносно іменника артикль може бути препозитивним, тобто таким, що стоїть перед іменником (Сл. лінгв. терм., 1957, 17);

Цікаво, що препозитивна структура порівняння у Яновського зустрічається рідше, ніж постпозитивна (Мова і стиль «Вершників», 1955, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. препозитивний — препозити́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. препозитивний — -а, -е, грам. Прикм. до препозиція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. препозитивний — ПРЕПОЗИТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Прикм. до препози́ція. Залежно від способу розташування відносно іменника артикль може бути препозитивним, тобто таким, що стоїть перед іменником (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах