1. Словник української мови в 11 томах

претендування

ПРЕТЕНДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. претендува́ти.

Застерігаючи перекладачів, особливо молодих, від необгрунтованого і передчасного претендування на власний «почерк», треба всіляко допомагати їм як можна швидше знайти своє творче обличчя (Пит. перекл., 1957, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. претендування — претендува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. претендування — -я, с. Дія за знач. претендувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. претендування — ПРЕТЕНДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. претендува́ти. Застерігаючи перекладачів, особливо молодих, від необґрунтованого і передчасного претендування на власний “почерк”, треба всіляко допомагати їм як можна швидше знайти своє творче обличчя (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах